МАРИНА Мареева: «У художника інше сприйняттянавколишнього світу … »

Вт, 13 сен 2016 Автор: МАРИНА МАРЕЕВА: художница 26
років, Г. Сергієв Посад

В детстве я часто ездила к нашей посадской
художниці Чікова Ганні. Мені дуже подобалося там перебувати, у неї
завжди збиралися цікаві люди, говорили про творчість. А потім
всі хотіли навчити мене різним технікам малювання, при цьому вони
дуже сперечалися. Було весело.

Родители меня всегда поддерживали во всех моих
ідеях і задумах і ніколи не карали.

Школу я любила, с удовольствием ходила в нее,
подобалося спілкуватися з однокласниками. Улюбленими предметами були
біологія і література. У біології хотілося пізнати і вловити
будова тварин та рослин, щоб потім правильно передати їх в
малюнку. А література привертала через те, як письменники і поети
передають в яскравих фарбах емоції у своїх творах.

“Остановись мгновенье, ты прекрасно” – это как
девіз, і хочеться показати якомога більше в цьому мить.

Я с детства рисовала для себя, общалась с
творчими людьми, з них практично склався моє коло спілкування.
Але ніколи навіть не думала, що це буде моє основне заняття. всю
життя пропрацювала з кіньми, але після смерті мого чоловіка все
змінилося, довелося залишити тварин і повністю присвятити себе
картинам. У них часто відображаються мої улюблені тварини.

Когда рисуешь животных с натуры,много казусных
моментів трапляється.

У художника другое восприятие окружающего
світу, він бачить суть всього трохи глибше, ніж інші
люди, замислюється над сенсом кожної частічкі.Поетому, напевно,
художників часто називають творцями.

Что я думаю о «черном квадрате» Малевича? Я
солідарна в цьому питанні з художником Шиловим, повністю поділяю
його думку з приводу того, що творчість має бути зрозумілим
всім.

Если бы я не стала художником, то так и
працювала б з кіньми, але творчість, все-таки, перетягнуло мене на
свою сторону, як і хотів мій чоловік …

Каждый творческий человек индивидуален. А якщо
почати комусь наслідувати, це вже копір.

Я сама отношусь к себе очень критично. мені
однаково не подобатися, коли ганять і коли нахвалюють мої картини.
До критики ставлюся нормально, якщо вона по суті, хочеться
вислухати, щоб поліпшити свою творчість.

Лучше всего мне работается под настроение, в
тиші. Іноді хочеться взяти кисть і писати, і не помічаєш день на
вулиці чи ніч, що відбувається навколо. Іноді бувають спади.

С моей точки зрения, невозможно состязаться с
Творцем, ми лише намагаємося передати його ідею.

Мое творчество не отображает политическое
настрій, я вважаю себе людиною поза політикою і це моє
переконання і в житті, і в творчості.

Вдохновение я черпаю в своем ребенке.

Нет, мне никогда не хотелось сжечь свои
картини.

Человек должен быть в обществе. хочеться навіть
через картини спілкуватися з людьми, поділитися своїм настроєм, а
самотня людина передає відповідний настрій. тільки у
час роботи іноді потрібно, щоб ніхто не відволікав.

Если женщина по-настоящему любит, она простит
чоловікові практично всі.

Я сова. У вечірні години мені легше занурюватися в
творчий процес.

В сутках всего 24 часа,а хотелось хотя бы
42.

мені не хочется потерять интерес к окружающему
миру і самовираження.

Що мене найбільше дратує? дурні
питання.

Я очень люблю детей – это наше будущее, наше
самое главное достояние!Деньги для меня не стоят
на першому місці, до творчості вони мають непряме
отношениеМоя мечта – найти признание моего
творчості в масах, бути зрозумілим оточуючим, донести сенс своїх
картин, їх настрій. І, звичайно, гідно виховати свого
дитини.

А в детстве моей самой главной мечтой было
завести собаку і навчитися їздити верхи.

Мечта детства сбылась…

Записала: Галина Правдіна

loading...
Like this post? Please share to your friends:
Leave a Reply

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: